фон

ФОН¹, у, ч.

1. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок, візерунок, умовний знак і т. ін.; поле; тло.

З будинків найбільше подобались мені університет і академія, в класичному стилі, з надвірними фресками на золотому фоні (М. Коцюбинський);

Блищали на червонім фоні чіткі, упевнені і стислі, енергії і сили повні добових зведень горді числа (М. Рудь);

Плаваючий лід зображається на блакитному фоні морів білими вугластими знаками (з навч. літ.).

2. Другий план картини, малюнка, рельєфу, орнаменту, музичного твору і т. ін. як частина задуму для певного підкреслення або для виразнішого виділення основного.

В сю хвилину він сидить надворі і малює Аню Немирову на фоні плахти (Леся Українка);

М. Лисенко написав “Запорозький марш” для фортепіано, який послужив колоритним фоном (супроводом) до створеного ним хору “Гей, за наш рідний край” (з наук. літ.);

Природа для поета – щось незмірно більше, ніж простий фон подій, які він змальовує, ніж звичайний пейзаж: до неї, наче б до близького друга, він йде зі своїми радощами і сумом (з наук. літ.);

У фільмі [“Земля”] немає байдужих або нейтральних фонів. Відтворення природи підпорядковано розкриттю почуттів героїв (з наук. літ.);

// Задній план чогось, те, на чому виділяється хто-, що-небудь; тло.

Проти сонця білі скелі надзвичайно ясно виступають на фоні чорно-сизого ялинового та смерекового густого лісу (І. Нечуй-Левицький);

На фоні рожевого неба знову з'явилася зграя чорних птахів (А. Шиян);

Даленіє місто на осіннім фоні, і спадає листя з золотих дерев (В. Сосюра).

3. перен. Загальні умови, середовище, оточення, в яких відбувається що-небудь, загальна основа, де хтось, щось виділяється і т. ін.

Андрій, що мав за свій обов'язок закохуватись мало не в усіх учениць, скоро на фоні шкільного життя з'явилася значна постать Галі, зразу залишив своїх перших коханок і став моститися до неї (С. Васильченко);

Розглядаючи байки Г. Сковороди на фоні тогочасної літературної традиції, ми повинні визнати, що письменник у принципі не відходить від байкарів-попередників, з яких найбільший вплив на нього справив А. Радивиловський (з наук. літ.);

Всередині кабіни [космонавта] цілком можливо створити певний фізіологічний фон зовнішніх подразників, які активізують коркову діяльність людини (з наук. літ.).

4. с. г. Якийсь основний спосіб діяння на ґрунт при його обробітку.

Озима пшениця, вирощувана на мінеральному фоні, перезимувала найкраще (з наук. літ.).

ФОН², ч., спец.

1. род. в. у. Звукові перешкоди, шум, тріск у телефоні, гучномовці, апараті звукового кіно і т. ін.

2. род. в. а. Одиниця рівня гучності звуку.

3. род. в. у. Природний рівень радіації.

Мутаційні зміни можуть мати стійкий характер і передаватися з покоління в покоління. Слід, проте, сказати, що небезпека від іонізуючих випромінювань для спадковості людини може бути лише тоді, коли дози випромінювання перевищують так званий фон – природний рівень радіації (з наук.-попул. літ.);

Головними джерелами природного фону радіації є радіоактивні елементи – уран, торій, калій (ізотоп з атомною вагою 40) – мінерали, що залягають у верхніх шарах нашої планети (з наук.-попул. літ.).

ФОН³.

Частка перед німецьким прізвищем, що вказує на дворянське походження.

Макс Фон Фасмер.