формація

форма́ція

(лат. formatio – утворення, формування)

1. Певний ступінь, стадія в розвитку будь-чого;

¤ Ф. суспільно-економічна – суспільство на певному історичному ступені розвитку, що характеризується відповідним способом виробництва і зумовленою ним надбудовою. Розрізняють п’ять суспільно-економічних Ф.: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична й комуністична.

2. Комплекс гірських порід, спільне утворення яких зумовлене відповідними геологічними умовами (напр., Ф. платформені, Ф. геосинклінальних областей тощо).

3. Одиниця класифікації рослинних угруповань – фітоценозів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формація — форма́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. формація — ГЕОЛ. нашаровання, нашарування; Р. Г. покоління, генерація. Словник синонімів Караванського
  3. формація — [формац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. формація — Утвір Словник чужослів Павло Штепа
  5. формація — ФОРМА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Тип, структура чого-небудь, що відповідають певному рівню, певній стадії розвитку. Вона [дума] без сумніву пізньої формації і зливає в собі найбільшу часть давніших дум того циклу (І. Словник української мови у 20 томах
  6. формація — I -ї, ж. Формування, утворення, створення, складання, оформлення. II -ї, ж. 1》 Тип, структура чого-небудь, що відповідають певному рівню, певній стадії розвитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. формація — Форма́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. формація — ФОРМА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Тип, структура чого-небудь, що відповідають певному рівню, певній стадії розвитку. Вона [дума] без сумніву пізньої формації і зливає в собі найбільшу часть давніших дум того циклу (Фр. Словник української мови в 11 томах