формація

ФОРМА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Тип, структура чого-небудь, що відповідають певному рівню, певній стадії розвитку.

Вона [дума] без сумніву пізньої формації і зливає в собі найбільшу часть давніших дум того циклу (Фр., XVI, 1955, 17);

Зерно набуло якихось нових, дуже тонкої формації якостей (Вол., Сади.., 1950, 9);

// Взагалі комплекс однорідних або близьких одне до одного явищ, предметів, поєднаних спільними умовами і характером утворення й розвитку.

2. Суспільство на певному ступені історичного розвитку з властивими йому способом виробництва, системою виробничих відносин і рівнем розвитку продуктивних сил.

Становлення рабовласницької формації супроводилось гострою політичною боротьбою, рішучим викорчовуванням старих родоплемінних порядків і відносин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 244);

Історичний досвід вчить, що в умовах несоціалістичних, класових формацій завжди точилася і точиться непримиренна боротьба між експлуататорами і експлуатованими (Наука… 8, 1959, 2).

Суспі́льно-економі́чна форма́ція — те саме, що форма́ція 2.

Кожна нова суспільно-економічна формація створює свою матеріально-технічну базу на тій виробничій основі, яку вона дістає в спадщину від своєї попередниці (Ком. Укр., 7, 1960, 50).

3. геол. Сукупність геологічних відкладень, гірських порід одного часу й однакового способу утворення.

Крейдяна формація.

4. спец. Рослинне угруповання, що характеризується одним або кількома спільними провідними видами.

На основі досліджень над плодоношенням підбілика альпійського в Карпатах можна передбачити, що в міру заміни первинної рослинності щільнодернистими формаціями умови для відновлення підбілика альпійського ставатимуть більш несприятливими (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 56);

Рослинність Південного берега Криму істотно різниться від рослинності Яйли. Вона має субтропічний характер і належить до формації середземноморського типу (Геол. Укр., 1959, 583).