шпонка
шпо́нка
(польс. szponka, від нім. Span – тріска, скалка)
1. Кріпильна деталь (металевий або дерев’яний брусок, металевий диск тощо), що з’єднує окремі частини механізмів або будівельних конструкцій.
2. Водонепроникна перепона (ущільнення) у конструктивному шві гідротехнічних споруд.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпонка — див. булавка Словник чужослів Павло Штепа
- шпонка — ШПО́НКА, и, ж. 1. Те саме, що шпо́на 2–3. 2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з'єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін. Шпонки .. Словник української мови у 20 томах
- шпонка — шпо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпонка — -и, ж. 1》 Те саме, що шпона 2-3). 2》 Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з'єднуваних нею частин механізму (зазвичай валів та шестерень). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпонка — ШПО́НКА, и, ж. 1. Те саме, що шпо́на 2-3. 2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з’єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін. Шпонки.. Словник української мови в 11 томах