шпонка

шпо́нка

(польс. szponka, від нім. Span – тріска, скалка)

1. Кріпильна деталь (металевий або дерев’яний брусок, металевий диск тощо), що з’єднує окремі частини механізмів або будівельних конструкцій.

2. Водонепроникна перепона (ущільнення) у конструктивному шві гідротехнічних споруд.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпонка — див. булавка Словник чужослів Павло Штепа
  2. шпонка — ШПО́НКА, и, ж. 1. Те саме, що шпо́на 2–3. 2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з'єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін. Шпонки .. Словник української мови у 20 томах
  3. шпонка — шпо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шпонка — -и, ж. 1》 Те саме, що шпона 2-3). 2》 Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з'єднуваних нею частин механізму (зазвичай валів та шестерень). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпонка — ШПО́НКА, и, ж. 1. Те саме, що шпо́на 2-3. 2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з’єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін. Шпонки.. Словник української мови в 11 томах