шпонка
ШПО́НКА, и, ж.
1. Те саме, що шпо́на 2-3.
2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з’єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін.
Шпонки.. служать для жорсткого з’єднання обертових або хитних деталей з валами або осями (Практ. з машинозн., 1957, 179);
Учитель розбирає вузол і показує учням, що.. шестірня на гвинті закріплена шпонкою і не може обертатись (Метод, викл. фрез. справи, 1958, 127).
3. рідко. Запонка.
Для ока в «ресторані Хаторгу для іноземців» усі відвідувачі були однакові: бузкові костюми, комірці без шпонок, черевики на товстій підошві (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 175).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпонка — див. булавка Словник чужослів Павло Штепа
- шпонка — ШПО́НКА, и, ж. 1. Те саме, що шпо́на 2–3. 2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з'єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін. Шпонки .. Словник української мови у 20 томах
- шпонка — шпо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпонка — -и, ж. 1》 Те саме, що шпона 2-3). 2》 Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з'єднуваних нею частин механізму (зазвичай валів та шестерень). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпонка — шпо́нка (польс. szponka, від нім. Span – тріска, скалка) 1. Кріпильна деталь (металевий або дерев’яний брусок, металевий диск тощо), що з’єднує окремі частини механізмів або будівельних конструкцій. 2. Водонепроникна перепона (ущільнення) у конструктивному шві гідротехнічних споруд. Словник іншомовних слів Мельничука