шпонка
ШПО́НКА, и, ж.
1. Те саме, що шпо́на 2–3.
2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з'єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін.
Шпонки .. служать для жорсткого з'єднання обертових або хитних деталей з валами або осями (з навч. літ.);
Учитель розбирає вузол і показує учням, що .. шестірня на гвинті закріплена шпонкою і не може обертатись (з навч. літ.).
3. рідко. Запонка.
Для ока в “ресторані Хаторгу для іноземців” усі відвідувачі були однакові: бузкові костюми, комірці без шпонок, черевики на товстій підошві (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпонка — див. булавка Словник чужослів Павло Штепа
- шпонка — шпо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпонка — -и, ж. 1》 Те саме, що шпона 2-3). 2》 Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з'єднуваних нею частин механізму (зазвичай валів та шестерень). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпонка — шпо́нка (польс. szponka, від нім. Span – тріска, скалка) 1. Кріпильна деталь (металевий або дерев’яний брусок, металевий диск тощо), що з’єднує окремі частини механізмів або будівельних конструкцій. 2. Водонепроникна перепона (ущільнення) у конструктивному шві гідротехнічних споруд. Словник іншомовних слів Мельничука
- шпонка — ШПО́НКА, и, ж. 1. Те саме, що шпо́на 2-3. 2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з’єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін. Шпонки.. Словник української мови в 11 томах