1. Словник іншомовних слів Мельничука

штепсель

ште́псель

(нім. Stopsel, букв. – пробка, затичка)

електричний пристрій для тимчасового приєднування до електричної мережі переносних апаратів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штепсель — г. втичка, сов. вилка; ЖМ. <�штепсельна> розетка. Словник синонімів Караванського
  2. штепсель — Улучка, див. включатель, переключатель Словник чужослів Павло Штепа
  3. штепсель — ШТЕ́ПСЕЛЬ, я, ч. 1. Металевий стержень або вилка, за допомогою яких з'єднані з ними переносні електричні прилади (лампа, плитка і т. ін.) вмикають у мережу. На лутці стояв невеличкий плоский чемоданчик. То була, мабуть, маленька друкарська машинка. Словник української мови у 20 томах
  4. штепсель — ште́псель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. штепсель — -я, ч. 1》 Металевий стержень або вилка, за допомогою яких з'єднані з ними переносні електричні прилади (лампа, плитка і т. ін.) вмикаються в мережу. 2》 розм. Те саме, що розетка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. штепсель — Ште́псель, -пселя; -пселі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. штепсель — ШТЕ́ПСЕЛЬ, я, ч. 1. Металевий стержень або вилка, за допомогою яких з’єднані з ними переносні електричні прилади (лампа, плитка і т. ін.) вмикаються в мережу. На лутці стояв невеличкий плоский чемоданчик. То була, мабуть, маленька друкарська машинка. Словник української мови в 11 томах