1. Словник іншомовних слів Мельничука

штрих

(нім. Strich – риска, лінія)

1. Лінія, риска; основний, найпростіший елемент техніки малюнка.

2. Спосіб добування звуку на струнних смичкових музичних інструментах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штрих — (на папері) риска, лінія; П. риса, подробиця; штришок. Словник синонімів Караванського
  2. штрих — Риса, риска Словник чужослів Павло Штепа
  3. штрих — (нім. Strich — риска) — прийоми звуковидобування на музичних інструментах, які впливають на виразність виконання. Основні типи Ш. склались на струнних смичкових, пізніше поширившись на інші інструменти. Характер... Словник-довідник музичних термінів
  4. штрих — ШТРИХ, а́, ч. 1. Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. – Що, що, що? – скрикнув професор і прибіг ближче до мене. – Як ти пишеш, як? – .. рука дотягала штриха на таблиці (І. Словник української мови у 20 томах
  5. штрих — штрих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. штрих — А, ч. Хлопець. Даний ареал заселений гібридними видами: гопнік-рагуль, гоп «Прикарпатський», гопнікобик. Навіть можна натрапити на рідкісного гоп-лох-штріх-бика — воістину жалюгідне видовище! (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  7. штрих — (-а) ч. 1. крим. Літня людина. БСРЖ, 703; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 574. 2. мол. Людина, суть якої незрозуміла. ПСУМС, 81. // Хлопець. Нічогенький штрих! (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
  8. штрих — -а, ч. 1》 Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. || Риска взагалі. 2》 перен. Окрема подробиця, характерна риса чого-небудь. 3》 муз. Спосіб добування звуку на струнних музичних інструментах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. штрих — ПОДРО́БИЦЯ (окремий факт; те, що стосується окремих сторін якогось явища, ситуації тощо), ДЕТА́ЛЬ, ДРІБНИ́ЦЯ, ШТРИХ, РИ́СА рідше; МАЗО́К (у літературі — деталь художнього зображення). Словник синонімів української мови
  10. штрих — Штрих, -ха; штри́хи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. штрих — ШТРИХ, а́, ч. 1. Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. — Що, що, що? — скрикнув професор і прибіг ближче до мене.— Як ти пишеш, як? —..рука дотягала штриха на таблиці (Фр. Словник української мови в 11 томах
  12. штрих — Штрих, -ху м. ? Суботнім штрихом на недільним торг. Чуб. 1. 273. Словник української мови Грінченка