штрих
ШТРИХ, а́, ч.
1. Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення.
— Що, що, що? — скрикнув професор і прибіг ближче до мене.— Як ти пишеш, як? —..рука дотягала штриха на таблиці (Фр., І, 1955, 241);
Шевченко гарячково клав на папір штрих за штрихом і запам’ятовував деталі її одягу, розташування монет на безрукавці.. і все, що можна буде докінчити в слобідці (Тулуб, В степу.., 1964, 178);
Малював він непогано, штрих у нього був сміливий і соковитий (Ільч., Серце жде, 1939, 426);
*У порівн. Шрам, ніби останній, завершальний штрих художників, домальовував це прекрасне обличчя (Ле, Її кар’єра, 1947, 22);
Голі дерева вирисовувалися на блакитному тлі тушшю наведеними штрихами (Панч, II, 1956, 482);
// Риска взагалі.
На багатьох каменях є великі подряпини, які називають льодовиковими шрамами і штрихами. Вони утворилися від ударів каменів і тертя під час руху льодовика (Фіз. геогр., 5, 1956, 117);
*Образно. Зате й дерево виходить з-під гуцульської сокири.. На закінчення завше додасть [гуцул] пару-другу штрихів, як маляр до картини (Хотк., II, 1966, 354).
2. перен. Окрема подробиця, характерна риса чого-небудь.
Хвилююча злободенність публіцистики, відтворені в ній свіжі життєві штрихи, що розкривають велич нашого буття,— все це елементи поезії, які повинні дедалі сильніше виявлятися і в мистецтві кіно (Довж., III, 1960, 244);
Стіл був уже готовий. Треба було зробити кілька останніх штрихів, щоб усе мало вигляд тієї щирої гостинності, без якої дружня вечірка немислима (Шовк., Інженери, 1956, 205).
3. муз. Навмисне виділення деталі під час виконання музичного твору, що надає йому привабливості, оригінальності.
Лише тоді пісня знайде відгук в душі слухача, коли кожен її образ, художній штрих буде рідний йому і близький (Рад. літ-во, 5, 1958, 24).
Значення в інших словниках
- штрих — (на папері) риска, лінія; П. риса, подробиця; штришок. Словник синонімів Караванського
- штрих — Риса, риска Словник чужослів Павло Штепа
- штрих — (нім. Strich — риска) — прийоми звуковидобування на музичних інструментах, які впливають на виразність виконання. Основні типи Ш. склались на струнних смичкових, пізніше поширившись на інші інструменти. Характер... Словник-довідник музичних термінів
- штрих — ШТРИХ, а́, ч. 1. Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. – Що, що, що? – скрикнув професор і прибіг ближче до мене. – Як ти пишеш, як? – .. рука дотягала штриха на таблиці (І. Словник української мови у 20 томах
- штрих — штрих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- штрих — А, ч. Хлопець. Даний ареал заселений гібридними видами: гопнік-рагуль, гоп «Прикарпатський», гопнікобик. Навіть можна натрапити на рідкісного гоп-лох-штріх-бика — воістину жалюгідне видовище! (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
- штрих — (-а) ч. 1. крим. Літня людина. БСРЖ, 703; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 574. 2. мол. Людина, суть якої незрозуміла. ПСУМС, 81. // Хлопець. Нічогенький штрих! (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
- штрих — -а, ч. 1》 Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. || Риска взагалі. 2》 перен. Окрема подробиця, характерна риса чого-небудь. 3》 муз. Спосіб добування звуку на струнних музичних інструментах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штрих — (нім. Strich – риска, лінія) 1. Лінія, риска; основний, найпростіший елемент техніки малюнка. 2. Спосіб добування звуку на струнних смичкових музичних інструментах. Словник іншомовних слів Мельничука
- штрих — ПОДРО́БИЦЯ (окремий факт; те, що стосується окремих сторін якогось явища, ситуації тощо), ДЕТА́ЛЬ, ДРІБНИ́ЦЯ, ШТРИХ, РИ́СА рідше; МАЗО́К (у літературі — деталь художнього зображення). Словник синонімів української мови
- штрих — Штрих, -ха; штри́хи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- штрих — Штрих, -ху м. ? Суботнім штрихом на недільним торг. Чуб. 1. 273. Словник української мови Грінченка