1. Словник-довідник музичних термінів

штрих

(нім. Strich — риска) — прийоми звуковидобування на музичних інструментах, які впливають на виразність виконання. Основні типи Ш. склались на струнних смичкових, пізніше поширившись на інші інструменти. Характер Ш. спирається на особливості рухів смичка, рук, пальців, губ, язика та ін. виконавця, які зумовлюють характер звучання. Основні Ш. — legato, detache, staccato, spicato. Вибір Ш. визначається стилістичними особливостями музики, її образністю, а також виконавською редакцією.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штрих — (на папері) риска, лінія; П. риса, подробиця; штришок. Словник синонімів Караванського
  2. штрих — Риса, риска Словник чужослів Павло Штепа
  3. штрих — ШТРИХ, а́, ч. 1. Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. – Що, що, що? – скрикнув професор і прибіг ближче до мене. – Як ти пишеш, як? – .. рука дотягала штриха на таблиці (І. Словник української мови у 20 томах
  4. штрих — штрих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. штрих — А, ч. Хлопець. Даний ареал заселений гібридними видами: гопнік-рагуль, гоп «Прикарпатський», гопнікобик. Навіть можна натрапити на рідкісного гоп-лох-штріх-бика — воістину жалюгідне видовище! (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  6. штрих — (-а) ч. 1. крим. Літня людина. БСРЖ, 703; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 574. 2. мол. Людина, суть якої незрозуміла. ПСУМС, 81. // Хлопець. Нічогенький штрих! (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
  7. штрих — -а, ч. 1》 Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. || Риска взагалі. 2》 перен. Окрема подробиця, характерна риса чого-небудь. 3》 муз. Спосіб добування звуку на струнних музичних інструментах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. штрих — (нім. Strich – риска, лінія) 1. Лінія, риска; основний, найпростіший елемент техніки малюнка. 2. Спосіб добування звуку на струнних смичкових музичних інструментах. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. штрих — ПОДРО́БИЦЯ (окремий факт; те, що стосується окремих сторін якогось явища, ситуації тощо), ДЕТА́ЛЬ, ДРІБНИ́ЦЯ, ШТРИХ, РИ́СА рідше; МАЗО́К (у літературі — деталь художнього зображення). Словник синонімів української мови
  10. штрих — Штрих, -ха; штри́хи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. штрих — ШТРИХ, а́, ч. 1. Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. — Що, що, що? — скрикнув професор і прибіг ближче до мене.— Як ти пишеш, як? —..рука дотягала штриха на таблиці (Фр. Словник української мови в 11 томах
  12. штрих — Штрих, -ху м. ? Суботнім штрихом на недільним торг. Чуб. 1. 273. Словник української мови Грінченка