1. Словник іншомовних слів Мельничука

юнкер

ю́нкер

(від нім. Junker – молодий дворянин)

1. В колишній Пруссії, пізніше в Німеччині великий землевласник-дворянин.

2. В російській армії до середини 19 ст. унтер-офіцер з дворян. Пізніше Ю. називали вихованців військових училищ, що існували в 1864 – 1917 pp. для підготовки офіцерів.

3. Ю. флоту – звання, що існувало в російському дореволюційному флоті.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юнкер — I [йункеир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. йункеири, йункеир'іў два йункеирие (вихованці військової школи) II [йункеир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў (поміщики) Орфоепічний словник української мови
  2. юнкер — (військ. школи) юнак Словник чужослів Павло Штепа
  3. юнкер — -а, ч. 1》 У буржуазно-феодальній Пруссії – великий землевласник-дворянин; взагалі великий німецький поміщик. 2》 У російській армії та флоті до середини 60-х рр. 19 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. юнкер — Ю́НКЕР, а, ч. 1. У буржуазно-феодальній Пруссії – великий землевласник-дворянин; взагалі великий німецький поміщик. Померанія, Мекленбург і Бранденбург були в Німеччині минулого цитаделлю східноельбських юнкерів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. юнкер — ю́нкер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. юнкер — Ю́нкер, -ра, -рові; -кері́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. юнкер — Ю́НКЕР, а, ч. 1. У буржуазно-феодальній Пруссії — великий землевласник-дворянин; взагалі великий німецький поміщик. Померанія, Мекленбург і Бранденбург були в Німеччині минулого цитаделлю східноельбських юнкерів (Наука.., 10, 1959, 55). Словник української мови в 11 томах