1. Словник іншомовних слів Мельничука

юпітер

юпі́тер

(лат. Juppiter)

1. У давньоримській міфології головний бог, бог неба, світла, грому й дощу.

2. Найбільша планета Сонячної системи, п’ята за віддаленням від Сонця.

3. В кінотехніці – електричний дуговий освітлювач, призначений для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні.

4. Глузливе прізвисько людини, що тримає себе неприступно, велично.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Юпітер — Юпі́тер 1 іменник чоловічого роду, істота давньоримський бог Юпі́тер 2 іменник чоловічого роду планета Орфографічний словник української мови
  2. Юпітер — Батько богів, див. Зевс Словник чужослів Павло Штепа
  3. юпітер — [йуп’ітеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy (прожектор) Орфоепічний словник української мови
  4. Юпітер — -а, ч. 1》 У давньоримській міфології – верховний бог, владика богів і людей; матеріалізований образ цього бога у мистецтві. 2》 П'ята, найбільша планета Сонячної системи, орбіта якої знаходиться між Марсом і Сатурном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. юпітер — ЮПІ́ТЕР, а, ч. Потужний електричний дуговий освітлювач, прожектор, признач. для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні та для інших потреб. Оператори клопоталися біля юпітерів, діловито стрекотали кінокамери (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. Юпітер — I п'ята за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи, маса якої перевищує суму мас решти планет; газорідинна куля, ймовірно, з малим твердим ядром; випромінює інфрачервоні промені, інтенсивність яких більша... Універсальний словник-енциклопедія
  7. Юпітер — Юпі́тер, -ра, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. юпітер — ЮПІ́ТЕР, а, ч. Потужний електричний дуговий освітлювальний прилад, прожектор, признач. для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні та для інших потреб. Оператори клопоталися біля юпітерів, діловито стрекотали кінокамери (Мист. Словник української мови в 11 томах