ібн
(араб. – син)
частка, що ставиться в прізвищах для позначення батьківського або родового імені в народів, які перебувають під впливом арабської мови й культури.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ібн — незм. Частка, що ставиться в прізвищах для позначення батьківського або родового імені у народів, які перебувають під впливом арабської мови та культури. Великий тлумачний словник сучасної мови