ібіс
і́біс
(грец. ίβίς, з єгип.)
птах ряду лелекоподібних. Поширений в болотистих місцевостях тропічного і частково помірного поясів. Вважався священним у стародавніх єгиптян.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ібіс — -а, ч. Схожий на невелику чаплю болотний птах із довгими ногами й загнутим дзьобом; у стародавніх єгиптян уважався священним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ібіс — і́біс іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ібіс — І́біс, -са, -сові (птах) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ібіс — І́БІС, а, ч. Схожий на невелику чаплю болотний птах з довгими ногами й загнутим дзьобом; у стародавніх єгиптян уважався священним. В долині Нілу, особливо в дельті ріки, водиться чимало птахів: ібіси, фламінго, пелікани та ін. (Наука.., 5, 1958, 47). Словник української мови в 11 томах