ібіс

і́біс

-а, ч.

Схожий на невелику чаплю болотний птах із довгими ногами й загнутим дзьобом; у стародавніх єгиптян уважався священним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ібіс — і́біс іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ібіс — і́біс (грец. ίβίς, з єгип.) птах ряду лелекоподібних. Поширений в болотистих місцевостях тропічного і частково помірного поясів. Вважався священним у стародавніх єгиптян. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. ібіс — І́біс, -са, -сові (птах) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ібіс — І́БІС, а, ч. Схожий на невелику чаплю болотний птах з довгими ногами й загнутим дзьобом; у стародавніх єгиптян уважався священним. В долині Нілу, особливо в дельті ріки, водиться чимало птахів: ібіси, фламінго, пелікани та ін. (Наука.., 5, 1958, 47). Словник української мови в 11 томах