ібіс
І́БІС, а, ч. Схожий на невелику чаплю болотний птах з довгими ногами й загнутим дзьобом; у стародавніх єгиптян уважався священним.
В долині Нілу, особливо в дельті ріки, водиться чимало птахів: ібіси, фламінго, пелікани та ін. (Наука.., 5, 1958, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ібіс — -а, ч. Схожий на невелику чаплю болотний птах із довгими ногами й загнутим дзьобом; у стародавніх єгиптян уважався священним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ібіс — і́біс іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ібіс — і́біс (грец. ίβίς, з єгип.) птах ряду лелекоподібних. Поширений в болотистих місцевостях тропічного і частково помірного поясів. Вважався священним у стародавніх єгиптян. Словник іншомовних слів Мельничука
- ібіс — І́біс, -са, -сові (птах) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)