індентор
інде́нтор, інде́нтер
(від англ. indent – видовбувати, залишати відбиток)
наконечник, вдавлюванням якого вимірюють твердість матеріалів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індентор — ІНДЕ́НТОР, а, ч. Інструмент у вигляді наконечника, вдавлюванням якого вимірюють твердість матеріалів. Для мікромеханічних випробувань матеріалів застосовують метод локального навантаження твердим індентором... Словник української мови у 20 томах
- індентор — -а, ч. Інструмент, вдавлюванням якого вимірюють твердість матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови