індентор

інде́нтор

-а, ч.

Інструмент, вдавлюванням якого вимірюють твердість матеріалів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індентор — ІНДЕ́НТОР, а, ч. Інструмент у вигляді наконечника, вдавлюванням якого вимірюють твердість матеріалів. Для мікромеханічних випробувань матеріалів застосовують метод локального навантаження твердим індентором... Словник української мови у 20 томах
  2. індентор — інде́нтор, інде́нтер (від англ. indent – видовбувати, залишати відбиток) наконечник, вдавлюванням якого вимірюють твердість матеріалів. Словник іншомовних слів Мельничука