інфікс
і́нфікс
(від лат. infixus – вставлений)
афікс, що вставляється всередину основи слова.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інфікс — -а, ч., лінгв. Афікс, що з'являється всередині кореня слова за словозміни й словотворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інфікс — і́нфікс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- інфікс — І́НФІКС, а, ч., лінгв. Афікс, що з’являється в середині кореня слова при словозміні й словотворенні. Інфікси властиві були давнім індоєвропейським мовам (Сл. лінгв. терм., 1957, 74). Словник української мови в 11 томах