1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інфікс

і́нфікс

-а, ч., лінгв.

Афікс, що з'являється всередині кореня слова за словозміни й словотворення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інфікс — і́нфікс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. інфікс — і́нфікс (від лат. infixus – вставлений) афікс, що вставляється всередину основи слова. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. інфікс — І́НФІКС, а, ч., лінгв. Афікс, що з’являється в середині кореня слова при словозміні й словотворенні. Інфікси властиві були давнім індоєвропейським мовам (Сл. лінгв. терм., 1957, 74). Словник української мови в 11 томах