іонізатор

іоніза́тор

1. Те, що спричинює іонізацію (рентгенівське проміння, гамма-проміння тощо).

2. Прилад для іонізації (напр., повітря в приміщенні).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іонізатор — іоніза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. іонізатор — -а, ч., фіз. 1》 Апарат для одержання позитивно або негативно заряджених повітряних йонів. 2》 Явище, що викликає іонізацію (у 1 знач.). 3》 Медичний або побутовий електричний прилад для іонізації повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іонізатор — ІОНІЗА́ТОР, а, ч., фіз. 1. Апарат для одержання позитивно або негативно заряджених повітряних іонів. Завдяки дії іонізатора в повітряному проміжку конденсатора щосекунди виникає певне число позитивних і негативних іонів (Курс фізики, III, 1956, 126)... Словник української мови в 11 томах