1. Великий тлумачний словник сучасної мови

іонізатор

іоніза́тор

-а, ч., фіз.

1》 Апарат для одержання позитивно або негативно заряджених повітряних йонів.

2》 Явище, що викликає іонізацію (у 1 знач.).

3》 Медичний або побутовий електричний прилад для іонізації повітря.

Іонізатор повітря — пристрій для насичування оброблюваного повітря позитивними та негативними іонами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іонізатор — іоніза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. іонізатор — іоніза́тор 1. Те, що спричинює іонізацію (рентгенівське проміння, гамма-проміння тощо). 2. Прилад для іонізації (напр., повітря в приміщенні). Словник іншомовних слів Мельничука
  3. іонізатор — ІОНІЗА́ТОР, а, ч., фіз. 1. Апарат для одержання позитивно або негативно заряджених повітряних іонів. Завдяки дії іонізатора в повітряному проміжку конденсатора щосекунди виникає певне число позитивних і негативних іонів (Курс фізики, III, 1956, 126)... Словник української мови в 11 томах