іонізатор
ІОНІЗА́ТОР, а, ч., фіз.
1. Апарат для одержання позитивно або негативно заряджених повітряних іонів.
Завдяки дії іонізатора в повітряному проміжку конденсатора щосекунди виникає певне число позитивних і негативних іонів (Курс фізики, III, 1956, 126);
Вчені — лікарі та інженери — створили спеціальні прилади, іонізатори, які надають повітрю цінних властивостей (Наука.., 5, 1967, 14).
2. Явище, що викликає іонізацію (у 1 знач.).
Іонізаторами є полум’я, рентгенові промені, промені, які випускаються радіоактивними речовинами (Курс фізики, III, 1956, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іонізатор — іоніза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- іонізатор — -а, ч., фіз. 1》 Апарат для одержання позитивно або негативно заряджених повітряних йонів. 2》 Явище, що викликає іонізацію (у 1 знач.). 3》 Медичний або побутовий електричний прилад для іонізації повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іонізатор — іоніза́тор 1. Те, що спричинює іонізацію (рентгенівське проміння, гамма-проміння тощо). 2. Прилад для іонізації (напр., повітря в приміщенні). Словник іншомовних слів Мельничука