бандаж

Завій, завитка, див. пов'язка

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандаж — БАНДА́Ж, а́, ч., спец. 1. Хірургічний пояс чи еластична пов'язка для підтримання в нормальному положенні частин тіла. Незабаром мені мають робити гіпсовий бандаж, і маю в ньому пробути місяць (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  2. бандаж — банда́ж (франц. bandage – пов’язка, від bande – пов’язка, стрічка) 1. мед. Еластична пов’язка для підтримування певного органа. 2. тех. Металеве кільце (пояс, обід), яке надівають на частини машин для зміцнення їх або подовження строку служби. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. бандаж — Пов'язка, опаска, перев'язка; (на колесах) обід, обруч, шина. Словник синонімів Караванського
  4. бандаж — Банда́ж, -жа́, -же́ві, -же́м; -дажі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бандаж — Бандаж, -жа м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ. Шейк. 2) Бинтъ. Шейк. Словник української мови Грінченка
  6. бандаж — БАНДА́Ж, а, ч. 1. Хірургічний пояс чи пов’язка для підтримання в нормальному положенні яких-небудь органів або частин тіла. Незабаром мені мають робити гіпсовий бандаж, і маю в ньому пробути місяць (Л. Укр., V, 1956, 34); // Взагалі пов’язка. Словник української мови в 11 томах
  7. бандаж — -а, ч. 1》 Хірургічний пояс чи пов'язка для підтримання в нормальному положенні яких-небудь органів або частин тіла. || Взагалі пов'язка. 2》 тех. Сталевий обруч, обід, що його насаджують на частини машин для зменшення їх зносу, зокрема обід (шина) на вагонному або паровозному колесі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. бандаж — [бандаж] -ажа, ор. -ажем, м. (на) -аж'і, р. мн. -аж'іў Орфоепічний словник української мови
  9. бандаж — ба́ндаж мед. пов'язка; бинт (ст): Тепер жив у якоїсь жінки. Лежав. Голову мав обвинену бандажем, і тільки одне око світилося гарячковим вогнем, бігаючи неспокійно по кімнаті (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. бандаж — банда́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови