бандаж
БАНДА́Ж, а́, ч., спец.
1. Хірургічний пояс чи еластична пов'язка для підтримання в нормальному положенні частин тіла.
Незабаром мені мають робити гіпсовий бандаж, і маю в ньому пробути місяць (Леся Українка);
Шофер тримав в зубах кінець бандажа і пробував завинути розірвану кулеметним набоєм руку (Б. Лепкий);
Більрот, оглянувши її [Лесю] та обмацавши довгими холодними (аж досі бридко!) пальцями, прийшов до висновку, що ніякої операції не потрібно. Він наклав на стегно гіпсовий бандаж… (М. Олійник);
Грижовий бандаж;
// Взагалі пов'язка.
Сахно послабила пута й, дарма що поранений дуже опинався, змінила йому бандаж на рані (Ю. Смолич);
Особливі муки і страждання терпіли поранені: пилюка проникала крізь примітивні бандажі і перев'язки (із журн.).
2. Металеве кільце (пояс, обід), яке насаджують на частини машин для їх зміцнення або подовження терміну використання.
Насадка бандажів – виключно складний процес (Яків Баш);
Широкі бандажі важких лафетів під гаубицями народжували на брукові рівномірний незграбний звук (Л. Смілянський);
За новою конструкцією колеса рейкового транспортного засобу гребінь колеса кріпиться до бандажа через гумовий елемент, який дозволяє переміщатися йому в поперечному напрямі (з наук. літ.);
З 80–90-х років XIX ст. у зв'язку з появою фабричних плугів та культиваторів традиційні знаряддя обробітку ґрунту зазнали вдосконалення. Так, у плугах дерев'яна полиця була замінена залізним відвалом, чересло почали кріпити бандажем із гвинтами і гайкою (з навч. літ.);
Спільними зусиллями на відрізок пошкодженої труби вдалося накласти бандаж, локалізувати прорив і відновити водопостачання міста в нормальному режимі (з газ.);
Витік газу ліквідовано (на місце пошкодження накладено свинцевий бандаж) та проводиться відкачка газу з пошкодженої ділянки газопроводу, після чого будуть проведені зварювальні роботи (з газ.);
Зварювальний бандаж.
3. Спеціальна шина або стрічка для обв’язування або закріплення гілок, стовбурів і т. ін. (про дерева, кущі і т. ін.).
Стратифiкацiю, закалку i посадку щеплень виконували за технологiєю вирощування щеплених виноградних саджанцiв із застосуванням бандажа при щепленнi (з наук. літ.);
Бандаж надiйно фiксує прищепленi компоненти на перших етапах зрощування, сприяє утриманню вологи, чим захищає калюс щеплення вiд висихання (з наук. літ.);
Бандажі виготовляють заздалегідь з урахуванням діаметра стовбура в місці кріплення (з навч. літ.);
Щоб продовжити життя старих дерев, їхні “рани” чистять, дезінфікують. Якщо ж вони глибокі, на стовбур або гілку в місці пошкодження накладають бандаж – замотують ганчіркою, змоченою в гарячій оліфі (з газ.);
Бандаж необхідно змінювати впродовж декількох років, поки рана цілком не заросте. Дупла чи порожнини в стовбурах пломбують цементом (з газ.).
Значення в інших словниках
- бандаж — банда́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бандаж — Пов'язка, опаска, перев'язка; (на колесах) обід, обруч, шина. Словник синонімів Караванського
- бандаж — Завій, завитка, див. пов'язка Словник чужослів Павло Штепа
- бандаж — [бандаж] -ажа, ор. -ажем, м. (на) -аж'і, р. мн. -аж'іў Орфоепічний словник української мови
- бандаж — -а, ч. 1》 Хірургічний пояс чи пов'язка для підтримання в нормальному положенні яких-небудь органів або частин тіла. || Взагалі пов'язка. 2》 тех. Сталевий обруч, обід, що його насаджують на частини машин для зменшення їх зносу, зокрема обід (шина) на вагонному або паровозному колесі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бандаж — ба́ндаж мед. пов'язка; бинт (ст): Тепер жив у якоїсь жінки. Лежав. Голову мав обвинену бандажем, і тільки одне око світилося гарячковим вогнем, бігаючи неспокійно по кімнаті (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бандаж — банда́ж (франц. bandage – пов’язка, від bande – пов’язка, стрічка) 1. мед. Еластична пов’язка для підтримування певного органа. 2. тех. Металеве кільце (пояс, обід), яке надівають на частини машин для зміцнення їх або подовження строку служби. Словник іншомовних слів Мельничука
- бандаж — Банда́ж, -жа́, -же́ві, -же́м; -дажі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бандаж — БАНДА́Ж, а, ч. 1. Хірургічний пояс чи пов’язка для підтримання в нормальному положенні яких-небудь органів або частин тіла. Незабаром мені мають робити гіпсовий бандаж, і маю в ньому пробути місяць (Л. Укр., V, 1956, 34); // Взагалі пов’язка. Словник української мови в 11 томах
- бандаж — Бандаж, -жа м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ. Шейк. 2) Бинтъ. Шейк. Словник української мови Грінченка