бандаж

БАНДА́Ж, а́, ч., спец.

1. Хірургічний пояс чи еластична пов'язка для підтримання в нормальному положенні частин тіла.

Незабаром мені мають робити гіпсовий бандаж, і маю в ньому пробути місяць (Леся Українка);

Шофер тримав в зубах кінець бандажа і пробував завинути розірвану кулеметним набоєм руку (Б. Лепкий);

Більрот, оглянувши її [Лесю] та обмацавши довгими холодними (аж досі бридко!) пальцями, прийшов до висновку, що ніякої операції не потрібно. Він наклав на стегно гіпсовий бандаж… (М. Олійник);

Грижовий бандаж;

// Взагалі пов'язка.

Сахно послабила пута й, дарма що поранений дуже опинався, змінила йому бандаж на рані (Ю. Смолич);

Особливі муки і страждання терпіли поранені: пилюка проникала крізь примітивні бандажі і перев'язки (із журн.).

2. Металеве кільце (пояс, обід), яке насаджують на частини машин для їх зміцнення або подовження терміну використання.

Насадка бандажів – виключно складний процес (Яків Баш);

Широкі бандажі важких лафетів під гаубицями народжували на брукові рівномірний незграбний звук (Л. Смілянський);

За новою конструкцією колеса рейкового транспортного засобу гребінь колеса кріпиться до бандажа через гумовий елемент, який дозволяє переміщатися йому в поперечному напрямі (з наук. літ.);

З 80–90-х років XIX ст. у зв'язку з появою фабричних плугів та культиваторів традиційні знаряддя обробітку ґрунту зазнали вдосконалення. Так, у плугах дерев'яна полиця була замінена залізним відвалом, чересло почали кріпити бандажем із гвинтами і гайкою (з навч. літ.);

Спільними зусиллями на відрізок пошкодженої труби вдалося накласти бандаж, локалізувати прорив і відновити водопостачання міста в нормальному режимі (з газ.);

Витік газу ліквідовано (на місце пошкодження накладено свинцевий бандаж) та проводиться відкачка газу з пошкодженої ділянки газопроводу, після чого будуть проведені зварювальні роботи (з газ.);

Зварювальний бандаж.

3. Спеціальна шина або стрічка для обв’язування або закріплення гілок, стовбурів і т. ін. (про дерева, кущі і т. ін.).

Стратифiкацiю, закалку i посадку щеплень виконували за технологiєю вирощування щеплених виноградних саджанцiв із застосуванням бандажа при щепленнi (з наук. літ.);

Бандаж надiйно фiксує прищепленi компоненти на перших етапах зрощування, сприяє утриманню вологи, чим захищає калюс щеплення вiд висихання (з наук. літ.);

Бандажі виготовляють заздалегідь з урахуванням діаметра стовбура в місці кріплення (з навч. літ.);

Щоб продовжити життя старих дерев, їхні “рани” чистять, дезінфікують. Якщо ж вони глибокі, на стовбур або гілку в місці пошкодження накладають бандаж – замотують ганчіркою, змоченою в гарячій оліфі (з газ.);

Бандаж необхідно змінювати впродовж декількох років, поки рана цілком не заросте. Дупла чи порожнини в стовбурах пломбують цементом (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандаж — банда́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бандаж — Пов'язка, опаска, перев'язка; (на колесах) обід, обруч, шина. Словник синонімів Караванського
  3. бандаж — Завій, завитка, див. пов'язка Словник чужослів Павло Штепа
  4. бандаж — [бандаж] -ажа, ор. -ажем, м. (на) -аж'і, р. мн. -аж'іў Орфоепічний словник української мови
  5. бандаж — -а, ч. 1》 Хірургічний пояс чи пов'язка для підтримання в нормальному положенні яких-небудь органів або частин тіла. || Взагалі пов'язка. 2》 тех. Сталевий обруч, обід, що його насаджують на частини машин для зменшення їх зносу, зокрема обід (шина) на вагонному або паровозному колесі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бандаж — ба́ндаж мед. пов'язка; бинт (ст): Тепер жив у якоїсь жінки. Лежав. Голову мав обвинену бандажем, і тільки одне око світилося гарячковим вогнем, бігаючи неспокійно по кімнаті (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. бандаж — банда́ж (франц. bandage – пов’язка, від bande – пов’язка, стрічка) 1. мед. Еластична пов’язка для підтримування певного органа. 2. тех. Металеве кільце (пояс, обід), яке надівають на частини машин для зміцнення їх або подовження строку служби. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. бандаж — Банда́ж, -жа́, -же́ві, -же́м; -дажі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бандаж — БАНДА́Ж, а, ч. 1. Хірургічний пояс чи пов’язка для підтримання в нормальному положенні яких-небудь органів або частин тіла. Незабаром мені мають робити гіпсовий бандаж, і маю в ньому пробути місяць (Л. Укр., V, 1956, 34); // Взагалі пов’язка. Словник української мови в 11 томах
  10. бандаж — Бандаж, -жа м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ. Шейк. 2) Бинтъ. Шейк. Словник української мови Грінченка