буря

Бирсадив, борвій, буревій, віхола, віхолка, віхтелиця, громовиця, завирюха, охиза, суховій, хурдига, хуртеча, хуртовина, шаркан, шквиря, див. метіль, ураган, пурга, смерч, тайфун, торнадо

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буря — Буревій, гураґан, борвій, вітровій, (піскова) самум, (снігова) ВІХОЛА; (па морі) шторм, с. тайфун, циклон; (у склянці води) ІД. ДРІБНИЦЯ; <�І> СМЕРЧ. Словник синонімів Караванського
  2. буря — БУ́РЯ, і, ж. 1. Навальний вітер з дощем, грозою, а взимку — з снігом. Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами (Кв.-Осн., II, 1956,413); В темний. вечір сиджу я в хатині. Буря грає на Чорному морі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. буря — бу́ря у скля́нці води́. Суперечки, тривоги з дріб’язкових, не вартих уваги питань. І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки... Фразеологічний словник української мови
  4. буря — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал. Словник синонімів української мови
  5. буря — Бурю у стакані води счинає. Хоче бурю у стакані води зчинити. Зчиняє сварку за дурницю. Буря й дуба валить. Сила та упертість поконують найбільші перешкоди. По бурі приходить красна погода. Звичайне природне явище. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. буря — Буря, -рі ж. Буря. Чорне море вітер-буря колихає. Чуб. V. 935. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37. Словник української мови Грінченка
  7. буря — бу́ря іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. Буря — Кодова назва плану і збройної операції АК 1944; поступова мобілізація загонів, напад на нім. війська, опанування території перед приходом Червоної армії (перехід влади до представників Пол. Універсальний словник-енциклопедія
  9. буря — БУ́РЯ, і, ж. 1. Навальний вітер з дощем, грозою, а взимку – зі снігом. Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами (Г. Квітка-Основ'яненко); В темний вечір сиджу я в хатині, Буря грає на Чорному морі (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  10. буря — (негода з сильним вітром, дощами, грозою) хуртовина, (на морі) шторм, поет, бурвій, (сильна руйнівна буря) ураган, (з ураганним вітром) циклон. Словник синонімів Полюги
  11. буря — -і, ж. 1》 Навальний вітер з дощем, грозою, а взимку – зі снігом. 2》 перен. Глибоке хвилювання. 3》 чого, перен. Дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. буря — див. вітер; гроза Словник синонімів Вусика
  13. буря — Бу́ря, бу́рі, бу́рі, бу́рею, бу́ре! бу́рі, бур, бу́рям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)