буря

БУ́РЯ, і, ж.

1. Навальний вітер з дощем, грозою, а взимку – зі снігом.

Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами (Г. Квітка-Основ'яненко);

В темний вечір сиджу я в хатині, Буря грає на Чорному морі (Леся Українка);

Наші діди були чабани і виганяли товар на вигін, а біля підбитого бурею дуба грали на сопілках (М. Хвильовий);

Минулася буря – і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (М. Рильський);

Якщо конюшина стоїть надто прямо – це віщує наближення бурі (із журн.).

2. перен. Явища, події, що викликають глибокі потрясіння в житті людини, суспільства.

Воєнна буря закрутила, Латинське серце замутила, Завзятість всякого бере (І. Котляревський);

Іще люблю я до безумства наші українські степи, де промчалась синя буря громадянської баталії (М. Хвильовий);

А життєві бурі вриваються у плин життя раптово, жорстоко, безжально (О. Бердник);

Ісус цілком свідомий того, яку страшну бурю судилося йому здійняти у світі (із журн.).

3. перен. Глибоке хвилювання.

Ти не знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє!.. (В. Сосюра);

Звичайні слова: “У мене є дочка, моя дочка”, – здіймали в грудях солодку бурю (В. Дрозд).

4. чого, перен. Дуже сильне, бурхливе виявлення чого-небудь.

Буря оплесків розірвала тишу (В. Владко);

– Друзі! Одне це слово, одне це – перекладене дівчиною – звертання викликало серед румунів бурю радості (О. Гончар).

△ (1) Магні́тна (геомагні́тна) бу́ря – короткочасна різка зміна магнітного поля Землі, пов'язана з утворенням і розвитком сонячних плям.

Встановлено, що багато явищ на Землі – полярні сяйва, геомагнітні бурі й умови чутності радіостанцій пов'язані з сонячною діяльністю (з наук.-попул. літ.);

Ослаблений організм особливо чутливий до магнітних бур (з газ.);

(2) Чо́рна бу́ря – шквалистий сухий вітер (перев. в степу, пустелі), що переносить на далеку відстань велику кількість пилу, піску та вивітреного поверхневого ґрунту; пилова буря.

Над відкритими степами півдня проносились страхітливі чорні бурі (О. Гончар);

Дніпровська вода йде в посушливі степи. Тепер тут не будуть страшні ні чорні бурі, ні вітри-суховії, які завдавали великої шкоди степовому землеробству (з газ.).

◇ (3) Бу́ря в скля́нці (заст. у шкля́нці) води́ – суперечки, тривоги з дріб'язкових, не вартих уваги питань.

Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка);

Він був настільки переконаний у своїй роботі, в її меті, що бурі у кабінеті шефа інституту вважав бурями у склянці води (Н. Рибак);

Після виступу деякі керівники досить високих рангів прагнуть перевести нашу позицію на “бурю у склянці води” (з газ.);

(4) Як (мов, ні́би і т. ін.) бу́ря понесла́ кого, що – хто-, що-небудь дуже швидко, нестримно побіг, помчав.

Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони [коні] під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... Хвилина – і табун мов буря понесла (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буря — (негода з сильним вітром, дощами, грозою) хуртовина, (на морі) шторм, поет, бурвій, (сильна руйнівна буря) ураган, (з ураганним вітром) циклон. Словник синонімів Полюги
  2. буря — бу́ря іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. буря — Буревій, гураґан, борвій, вітровій, (піскова) самум, (снігова) ВІХОЛА; (па морі) шторм, с. тайфун, циклон; (у склянці води) ІД. ДРІБНИЦЯ; <�І> СМЕРЧ. Словник синонімів Караванського
  4. буря — -і, ж. 1》 Навальний вітер з дощем, грозою, а взимку – зі снігом. 2》 перен. Глибоке хвилювання. 3》 чого, перен. Дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. буря — Бирсадив, борвій, буревій, віхола, віхолка, віхтелиця, громовиця, завирюха, охиза, суховій, хурдига, хуртеча, хуртовина, шаркан, шквиря, див. метіль, ураган, пурга, смерч, тайфун, торнадо Словник чужослів Павло Штепа
  6. буря — Бурю у стакані води счинає. Хоче бурю у стакані води зчинити. Зчиняє сварку за дурницю. Буря й дуба валить. Сила та упертість поконують найбільші перешкоди. По бурі приходить красна погода. Звичайне природне явище. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. буря — див. вітер; гроза Словник синонімів Вусика
  8. Буря — Кодова назва плану і збройної операції АК 1944; поступова мобілізація загонів, напад на нім. війська, опанування території перед приходом Червоної армії (перехід влади до представників Пол. Універсальний словник-енциклопедія
  9. буря — бу́ря у скля́нці води́. Суперечки, тривоги з дріб’язкових, не вартих уваги питань. І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки... Фразеологічний словник української мови
  10. буря — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал. Словник синонімів української мови
  11. буря — Бу́ря, бу́рі, бу́рі, бу́рею, бу́ре! бу́рі, бур, бу́рям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. буря — БУ́РЯ, і, ж. 1. Навальний вітер з дощем, грозою, а взимку — з снігом. Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами (Кв.-Осн., II, 1956,413); В темний. вечір сиджу я в хатині. Буря грає на Чорному морі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. буря — Буря, -рі ж. Буря. Чорне море вітер-буря колихає. Чуб. V. 935. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37. Словник української мови Грінченка