буфон

див. арлекін, паяц

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буфон — буфо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. буфон — -а, ч. 1》 Актор, який виконує комічні ролі в оперетках і водевілях. 2》 перен., книжн. Про людину, що поводиться в товаристві як блазень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буфон — БУФО́Н, а, ч. 1. Актор, який виконує комічні ролі в цирку, на естраді, в театрі. Буфон розважає публіку в цирках, розігруючи різного роду вистави з використанням розважальних трюків, кумедних сюжетів (з газ.). 2. перен., книжн. Словник української мови у 20 томах
  4. буфон — Жаба (лат. bufo) Словник застарілих та маловживаних слів
  5. буфон — буфо́н (франц. bouffon, від італ. buffone – блазень) актор з нахилом до виконання ролі блазня, буфонади. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. буфон — БЛА́ЗЕНЬ (зневажливо про того, хто вдає з себе дурника на потіху іншим або своєю поведінкою схожий на блазня), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН, КОМЕДІА́НТ, КУМЕДІА́НТ розм., КРИВЛЯ́КА розм. ПАЯ́Ц, ФІГЛЯ́Р, БУФО́Н рідше. Словник синонімів української мови
  7. буфон — БУФО́Н, а, ч. 1. Актор, який виконує комічні ролі в оперетках і водевілях. 2. перен., книжн. Про людину, що поводиться в товаристві як блазень. Словник української мови в 11 томах