буфон
БЛА́ЗЕНЬ (зневажливо про того, хто вдає з себе дурника на потіху іншим або своєю поведінкою схожий на блазня), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН, КОМЕДІА́НТ, КУМЕДІА́НТ розм., КРИВЛЯ́КА розм. ПАЯ́Ц, ФІГЛЯ́Р, БУФО́Н рідше. Але Мотика тільки зовні здавався дурником і блазнем. Насправді ж він добре знав, що робив (П. Колесник); Удаваний жах, що відобразив "отець" на своєму обличчі, потім театральний жест руки, якою заслонив очі, додали Нелі відваги. "Комедіант, — подумала, — клоун. Я його не боюсь" (Ірина Вільде); Ти клоун, ти вічний кривляка, — у тебе й мозки шкереберть... (П. Тичина); (Криничний (сміючись):) Жінко, доведеться тобі лишитись у лікарні. Га? Ми з Людочкою поїдемо, а ти зостанешся. Га? (Кринична (кидає нищівний погляд на чоловіка):) Паяц! (С. Голованівський); (Князь:) Кажи: настрій чи подія? (Вікторія:) Ах, ні! Так... дурничка: посварилася з генералом... (Князь:) Не люблю я цього буфона в генеральському мундирі! Він образив тебе? (Я. Мамонтов).
Значення в інших словниках
- буфон — буфо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- буфон — -а, ч. 1》 Актор, який виконує комічні ролі в оперетках і водевілях. 2》 перен., книжн. Про людину, що поводиться в товаристві як блазень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буфон — див. арлекін, паяц Словник чужослів Павло Штепа
- буфон — БУФО́Н, а, ч. 1. Актор, який виконує комічні ролі в цирку, на естраді, в театрі. Буфон розважає публіку в цирках, розігруючи різного роду вистави з використанням розважальних трюків, кумедних сюжетів (з газ.). 2. перен., книжн. Словник української мови у 20 томах
- буфон — Жаба (лат. bufo) Словник застарілих та маловживаних слів
- буфон — буфо́н (франц. bouffon, від італ. buffone – блазень) актор з нахилом до виконання ролі блазня, буфонади. Словник іншомовних слів Мельничука
- буфон — БУФО́Н, а, ч. 1. Актор, який виконує комічні ролі в оперетках і водевілях. 2. перен., книжн. Про людину, що поводиться в товаристві як блазень. Словник української мови в 11 томах