виманювати

Видурювати, видурити, повидурювати, здурювати, здурити, поздурювати, обдурювати, обдурити, пообдурювати, вимантачувати, вимантачити, повимантачувати, натягувати, натягати, натягнути, понатягувати, понатягати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виманювати — -юю, -юєш, недок., виманити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Здобувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів. 2》 Викликати звідкись, заохочувати вийти, підманюючи або приваблюючи чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виманювати — ВИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МАНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Здобувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів. Крайнюк забавляє онука, виманює в нього картуза й кортика і кладе їх на місце (Кучер, Голод, 1961, 40)... Словник української мови в 11 томах
  3. виманювати — (запрошувати когось зі середини чогось) винаджувати, викликати, (досягати чогось за допомогою хитрощів) витягати, розм. видурювати. Словник синонімів Полюги
  4. виманювати — вима́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. виманювати — ВИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МАНИТИ, ню, ниш, док. 1. що. Здобувати, отримувати що-небудь хитрощами, обманом. Крайнюк забавляє онука, виманює в нього картуза й кортика і кладе їх на місце (В. Словник української мови у 20 томах
  6. виманювати — див. обманювати; просити Словник синонімів Вусика
  7. виманювати — Виманювати, -нюю, -єш сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Ном. № 4650. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити. Ном. № 13491. Словник української мови Грінченка
  8. виманювати — ВИМА́НЮВАТИ (добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів), ВИДУ́РЮВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИУ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́манити, ви́дурити, ви́тягти, ви́тягнути, ви́удити, ви́мантачити розм. ви́туманити діал. Виманив він у Олексія багацько.. Словник синонімів української мови