виманювати

ВИМА́НЮВАТИ (добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів), ВИДУ́РЮВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИУ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́манити, ви́дурити, ви́тягти, ви́тягнути, ви́удити, ви́мантачити розм. ви́туманити діал. Виманив він у Олексія багацько.. грошей (П. Куліш); Почав (Зілинський) правдами й неправдами видурювати в жінок кооперативні паї (Ірина Вільде); В районі Карпо видурив дозвіл на купівлю хати (Ю. Яновський); — От уже менші панки та полупанки, так там уже тільки держись! І даєш, і не надаси; — ..віддаси, — ще мало, ще витягає (Г. Квітка-Основ'яненко); Не хваліться про їх (гроші) нікому, бо щоб не знайшовся якийсь пройдисвіт, що, прикриваючись добрим ділом, не вимантачив їх у Вас (Панас Мирний); Витуманив (циган) кусок сала (С. Руданський).

ВИНА́ДЖУВАТИ (заохочувати вийти звідки-небудь), ВИМА́НЮВАТИ. — Док.: ви́надити, ви́манити. Коли іноді голоси ровесників винаджували його з двору, то йшов помацки (Ф. Бурлака); Передвечірня прохолода виманила з печер циган (Р. Іваничук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

виманювати — (запрошувати когось зі середини чогось) винаджувати, викликати, (досягати чогось за допомогою хитрощів) витягати, розм. видурювати. Словник синонімів Полюги
виманювати — вима́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
виманювати — -юю, -юєш, недок., виманити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Здобувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів. 2》 Викликати звідкись, заохочувати вийти, підманюючи або приваблюючи чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
виманювати — Видурювати, видурити, повидурювати, здурювати, здурити, поздурювати, обдурювати, обдурити, пообдурювати, вимантачувати, вимантачити, повимантачувати, натягувати, натягати, натягнути, понатягувати, понатягати Словник чужослів Павло Штепа
виманювати — ВИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МАНИТИ, ню, ниш, док. 1. що. Здобувати, отримувати що-небудь хитрощами, обманом. Крайнюк забавляє онука, виманює в нього картуза й кортика і кладе їх на місце (В. Словник української мови у 20 томах
виманювати — див. обманювати; просити Словник синонімів Вусика
виманювати — ВИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МАНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Здобувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів. Крайнюк забавляє онука, виманює в нього картуза й кортика і кладе їх на місце (Кучер, Голод, 1961, 40)... Словник української мови в 11 томах
виманювати — Виманювати, -нюю, -єш сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Ном. № 4650. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити. Ном. № 13491. Словник української мови Грінченка