виплодок

див. дегенерат

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплодок — -дка, ч., зневажл. Нащадок, потомок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виплодок — ВИ́ПЛОДОК, дка, ч., зневажл. Нащадок, потомок. – Ось воно що!.. Виплодка народила? Потурчилася (З. Тулуб); Раптом посеред отих гарних, дужих людей зродилося щось потворне, якийсь недоносок, виплодок з'явився на світ (П. Словник української мови у 20 томах
  3. виплодок — ви́плодок іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  4. виплодок — див. дитина Словник синонімів Вусика
  5. виплодок — НАЩА́ДОК (людина стосовно до своїх предків), ПОТО́МОК, ПА́РОСТОК заст., поет., ПА́РОСТЬ (ПА́РОСТ рідше) заст., поет., ВИ́ПЛОДОК зневажл. Дворецький обставив покої багатою обставою, яка личила й подобала нащадкові славного роду князів Вишневецьких (І. Словник синонімів української мови
  6. виплодок — ЗН нащадок, потомок, вул. вилупок; ЛАЙ. виродок. Словник синонімів Караванського
  7. виплодок — ВИ́ПЛОДОК, дка, ч., зневажл. Нащадок, потомок. Ну, словом, цілий ряд поміщицьких синків, купецьких виплодків, пошкрібків фабрикантських В моїй гімназії, як то говорять, цвів (Рильський, Поеми, 1957, 247); — Ось воно що!.. Виплодка народила?... Словник української мови в 11 томах
  8. виплодок — Ви́плодок, -дка м. Порожденіе. Словник української мови Грінченка