виплодок
ВИ́ПЛОДОК, дка, ч., зневажл.
Нащадок, потомок.
– Ось воно що!.. Виплодка народила? Потурчилася (З. Тулуб);
Раптом посеред отих гарних, дужих людей зродилося щось потворне, якийсь недоносок, виплодок з'явився на світ (П. Загребельний);
Мусиш привести мені бодай одного ханича, – сказав він. – А ще ліпше – ввесь виплодок Ідьдеї-хана (І. Білик);
// Уживається як лайливе слово.
[Коломійчиха:] Та що ви мене вкінець грабити [грабувати] хочете? Іроди каторжні, сатанинські виплодки! (М. Старицький);
Зі школи вигнали за тупість, читати ледь тямить, але на горищі, де виплодок цей розважався вінчестером, крім запасу набоїв, було знайдено ще й цілі купи расистської літератури (О. Гончар);
– Ти – підлий син сельви, виплодок ягуара з пантерою (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виплодок — ви́плодок іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- виплодок — ЗН нащадок, потомок, вул. вилупок; ЛАЙ. виродок. Словник синонімів Караванського
- виплодок — -дка, ч., зневажл. Нащадок, потомок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виплодок — див. дегенерат Словник чужослів Павло Штепа
- виплодок — див. дитина Словник синонімів Вусика
- виплодок — НАЩА́ДОК (людина стосовно до своїх предків), ПОТО́МОК, ПА́РОСТОК заст., поет., ПА́РОСТЬ (ПА́РОСТ рідше) заст., поет., ВИ́ПЛОДОК зневажл. Дворецький обставив покої багатою обставою, яка личила й подобала нащадкові славного роду князів Вишневецьких (І. Словник синонімів української мови
- виплодок — ВИ́ПЛОДОК, дка, ч., зневажл. Нащадок, потомок. Ну, словом, цілий ряд поміщицьких синків, купецьких виплодків, пошкрібків фабрикантських В моїй гімназії, як то говорять, цвів (Рильський, Поеми, 1957, 247); — Ось воно що!.. Виплодка народила?... Словник української мови в 11 томах
- виплодок — Ви́плодок, -дка м. Порожденіе. Словник української мови Грінченка