вогнепальний

Значення в інших словниках

1. вогнепальний — вогнепа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. вогнепальний — [вогнеипал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
3. вогнепальний — -а, -е. 1》 Пристосований для стрільби з допомогою пороху або інших вибухових речовин. 2》 Заподіяний кулею, осколком снаряда тощо (про рани). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вогнепальний — ВОГНЕПА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Пристосований для стрільби за допомогою пороху або інших вибухових речовин. Ось ця четвірка [банда] й ходила по хатах, вимагаючи вогнепальну і холодну зброю (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
5. вогнепальний — ВОГНЕПА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Пристосований для стрільби з допомогою пороху або інших вибухових речовин. Для епохи дикунства лук і стріла були тим самим, чим став залізний меч для варварства і вогнепальна зброя для цивілізації, — вирішальною зброєю (Енгельс... Словник української мови в 11 томах