1. Словник чужослів Павло Штепа

возитися

Вовтузитися, пововтузитися, завовтузити, звовтузитися, навовтузитися, прововтузитися, воловодитися, поволоводитися, заволоводитися, зволоводитися, наволоводитися, проволоводитися, длубатися, подлубатися, задлубатися, здлубуватися, здлубатися, поздлубуватися, надлубуватися, надлубатися, понадлубуватися, продлубатися, кичматися, покичматися, закичмачитися, скичмачитися, марудитися, помарудитися, вимаруджуватися, вимарудитися, змаруджуватися, змарудитися, позмаруджуватися, намаруджуватися, намарудитися, понамаруджуватися, рромарудитися, момсатися, помомсатися, замомстатися, змомстатися, морочитися, поморочитися, виморочуватися, виморочитися, повиморочуватися, заморочуватися, заморочитися, позаморочуватися, зморочуватися, зморочитися, позморочуватися, наморочуватися, наморочитися, понаморочуватися, проморочитися, панькатися, попанькатися, запанькатися, напанькуватися, напанькатися, понапанькуватися, спанькуватися, спанькатися, портатися, попортатися, запортуватися, запортатися, позапортуватися, напортуватися, напортатися, спортуватися, спортатися, порплитися, попорплитися, запорплитися, напорплитися, порплятися, попорплятися, запорплятися, напорплятися, поратися, попоратися, напоратися, споратися, упоратися, товктися, потовктися, натовктися, шамотатися, пошамотатися, зашамотатися, зішамотатися, нашамотатися, прошамотатися, шпортатися, пошпортатися, зашпортуватися, зашпортатися, позашпортуватися, нашпортуватися, нашпортатися, прошітортатися, ушпортуватися, ушпортатися, повшпортатися, див. заниматися, валандатися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возитися — вози́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. возитися — вожуся, возишся, недок. 1》 Їздити з ким-, чим-небудь, возити кого-, що-небудь. 2》 біля (коло) кого – чого, розм. Займатися якоюсь клопітною справою; вовтузитися. || з ким – чим. Повільно й довго робити щось, займатися ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возитися — ВОЗИ́ТИСЯ, вожу́ся, во́зишся, недок. 1. Їздити з ким-, чим-небудь; возити кого-, що-небудь. Не вагалася пані: доручила управляющому [управителю] весь маєток і поїхала з дорогою дитиною по всіх світах .. П'ять років уже вона возилася (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  4. возитися — див. баритися; господарювати; працювати Словник синонімів Вусика
  5. возитися — ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. возитися — ВОЗИ́ТИСЯ, вожу́ся, во́зишся, недок. 1. Їздити з ким-, чим-небудь, возити кого-, що-небудь. Не вагалася пані: доручила управляющому [управителю] весь маєток і поїхала з дорогою дитиною по всіх світах.. П’ять років уже вона возилася (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах
  7. возитися — Возитися, -жуся, -зишся гл. 1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись. Рудч. Ск. І. 91. 2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом. Ном. № 2593. Словник української мови Грінченка