відбавляти

хохл. (отбавлять) вати

збавляти, збавити, позбавляти, зменшувати, зменшити, позменшувати, применшувати, применшити, поприменшувати, знижувати, знизити, познижувати, принижувати, принизити, скорочувати, скоротити, поскорочувати, укорочувати, укоротити, відбирати, відібрати, повідбирати, відливати, віділляти, відлити, повідливати, відсипати, відсипати, повідсилати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбавляти — ВІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. відба́влять; док., кого, що і без прям. дод., розм. Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого. Подаруємо на пам'ять колгоспові свій заступ, тормозки, .. Словник української мови у 20 томах
  2. відбавляти — Відбавля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить. Словник української мови Грінченка
  3. відбавляти — ВІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. відба́влять; док., перех. Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого. Хоч відбавля́й — занадто багато. [Горлов:] Головне у полководця — в душі. Словник української мови в 11 томах
  4. відбавляти — -яю, -яєш, недок., відбавити, -влю, -виш; мн. відбавлять; док., перех. Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого. Хоч відбавляй — занадто багато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відбавляти — відбавля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. відбавляти — хоч відбавля́й. Дуже багато. — Округом не доводилося ще командувати,— розвів він (генерал Жуков) руками й посміхнувся. — Тривог тут хоч відбавляй (О. Сизоненко); — Роботи в нас хоч одбавляй. Маємо от поки! — черкнув пальцем по горлу (Г. Фразеологічний словник української мови