відбавляти
ВІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. відба́влять; док., кого, що і без прям. дод., розм.
Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого.
Подаруємо на пам'ять колгоспові свій заступ, тормозки, .. і ще на пам'ять – трирічні борги, і хай добавлять чи нехай відбавлять – не буде тут моєї і ноги (В. Стус).
◇ (1) Хоч відбавля́й (рідко відсипа́й) – дуже багато.
– Танцюристів і співаків у Браному Полі хоч відбавляй (В. Чумак);
– Роботи в нас хоч одбавляй. Маємо от поки! – черкнув пальцем по горлу (Г. Коцюба);
У нього було дуже туге вухо, зате терпіння хоч одсипай (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відбавляти — відбавля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відбавляти — -яю, -яєш, недок., відбавити, -влю, -виш; мн. відбавлять; док., перех. Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого. Хоч відбавляй — занадто багато. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відбавляти — хохл. (отбавлять) вати збавляти, збавити, позбавляти, зменшувати, зменшити, позменшувати, применшувати, применшити, поприменшувати, знижувати, знизити, познижувати, принижувати, принизити, скорочувати, скоротити, поскорочувати, укорочувати, укоротити... Словник чужослів Павло Штепа
- відбавляти — хоч відбавля́й. Дуже багато. — Округом не доводилося ще командувати,— розвів він (генерал Жуков) руками й посміхнувся. — Тривог тут хоч відбавляй (О. Сизоненко); — Роботи в нас хоч одбавляй. Маємо от поки! — черкнув пальцем по горлу (Г. Фразеологічний словник української мови
- відбавляти — ВІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. відба́влять; док., перех. Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого. Хоч відбавля́й — занадто багато. [Горлов:] Головне у полководця — в душі. Словник української мови в 11 томах
- відбавляти — Відбавля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить. Словник української мови Грінченка