віднаходити

Винаходити, винайти, познаходити, вишукувати, вишукати, повишукувати, пошукувати, пошукати, попошукувати, перешукувати, перешукати, пеперешукувати, розшукувати, розшукати, порозшукувати, викривати, викрити, повикриваги, виявляти, виявити, повиявляти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віднаходити — віднахо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віднаходити — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. віднаходити — -джу, -диш, недок., віднайти, -айду, -айдеш; мин. ч. віднайшов, -йшла, -йшло; док., перех. 1》 Знаходити, виявляти раніше втрачене, сховане; відшукувати. 2》 перен. Помічати, вбачати певні риси, якості. Віднайти себе — усвідомити свій нахил, покликання до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. віднаходити — ВІДНАХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ВІДНАЙТИ́, айду́, а́йдеш; мин. ч. віднайшо́в, йшла́, ло́; док., перех. 1. Знаходити, виявляти раніше втрачене, сховане; відшукувати. З прокляттям на устах вони перебирали крадені речі, віднаходячи свою власність (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. віднаходити — Віднаходити, -джу, -диш сов. в. віднайти, -найду, -деш, гл. Вновь находить, найти. Словник української мови Грінченка
  6. віднаходити — ВІДНАХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ВІДНАЙТИ́, айду́, а́йдеш; мин. ч. віднайшо́в, йшла́, ло́; док. 1. кого, що. Здійснюючи пошуки, знаходити, виявляти щось раніше втрачене або сховане, приховане, когось не помітного на перший погляд і т. ін.; відшукувати. Словник української мови у 20 томах
  7. віднаходити — Відшукувати, знаходити, виявляти, (руди) відкривати, (в ході пошуку) надибувати; (суть) П. добачати, вбачати, помічати; док. ВІДНАЙТИ, розшукати. Словник синонімів Караванського