віднехотя

Значення в інших словниках

1. віднехотя — відне́хотя прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. віднехотя — присл. Через силу, з великим небажанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віднехотя — ВІДНЕ́ХОТЯ, присл. Те саме, що відне́хочу. Він .. пробовкнув мов віднехотя: – А по правді скажіть: за що нам той хлоп має бути вдячний? Що ми для нього зробили? (І. Франко); Славко відповідав віднехотя (Л. Мартович); – Про мене, хай буде, що хоче, – віднехотя відповів Лукин (Марко Черемшина). Словник української мови у 20 томах
4. віднехотя — див. неохоче Словник синонімів Вусика
5. віднехотя — НЕОХО́ЧЕ (без бажання), НЕ́ХОТЯ розм., ЗНЕ́ХОТЯ розм., НЕХОТЯЧИ́ розм., НЕ́ХІТЬ розм., ВІДНЕ́ХОТЯ діал., ВІДНЕ́ХОЧУ діал., ЗНЕ́ХОЧУ діал. Військо збиралося тяжко, забарливо, неохоче (П. Загребельний); — А що — ми?... Словник синонімів української мови
6. віднехотя — ВІДНЕ́ХОТЯ, присл. Через силу, з великим небажанням. Славко відповідав віднехотя (Март., Тв., 1954, 324). Словник української мови в 11 томах