віднехотя
ВІДНЕ́ХОТЯ, присл.
Те саме, що відне́хочу.
Він .. пробовкнув мов віднехотя: – А по правді скажіть: за що нам той хлоп має бути вдячний? Що ми для нього зробили? (І. Франко);
Славко відповідав віднехотя (Л. Мартович);
– Про мене, хай буде, що хоче, – віднехотя відповів Лукин (Марко Черемшина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віднехотя — відне́хотя прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- віднехотя — присл. Через силу, з великим небажанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віднехотя — Невмисно, знехочу, нехотячи Словник чужослів Павло Штепа
- віднехотя — див. неохоче Словник синонімів Вусика
- віднехотя — НЕОХО́ЧЕ (без бажання), НЕ́ХОТЯ розм., ЗНЕ́ХОТЯ розм., НЕХОТЯЧИ́ розм., НЕ́ХІТЬ розм., ВІДНЕ́ХОТЯ діал., ВІДНЕ́ХОЧУ діал., ЗНЕ́ХОЧУ діал. Військо збиралося тяжко, забарливо, неохоче (П. Загребельний); — А що — ми?... Словник синонімів української мови
- віднехотя — ВІДНЕ́ХОТЯ, присл. Через силу, з великим небажанням. Славко відповідав віднехотя (Март., Тв., 1954, 324). Словник української мови в 11 томах