відрубок
хохл. (отрубок) оцупок
утинок, оцупок, оцвенек, цурпалок, цурпалка
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрубок — відру́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відрубок — -бка, ч. Те, що відрубане, або те, від чого відрубано більшу частину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрубок — ВІДРУ́БОК, бка, ч. Те, що відрубане, або те, від чого відрубано частину. Вдарив [Лобур] по скаліченій руці, .. відчахнулась рука .. й впала на землю, а з відрубка похлинула [хлинула] кров (М. Словник української мови у 20 томах
- відрубок — ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРУПА́ЛОК), ОЦУ́ПОК, ОЦУПАЛОК рідше, ЦУРПА́ЛКА діал. В пічці.. горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (М. Словник синонімів української мови
- відрубок — ВІДРУ́БОК, бка, ч. Те, що відрубане, або те, від чого відрубано більшу частину. Вдарив [Лобур] по скаліченій руці, яку запорожець поклав на полудрабок;.. відчахнулась рука.. й впала на землю, а з відрубка похлинула кров (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах
- відрубок — Відрубок, -бка м. Отрубокъ. Словник української мови Грінченка