віковий

Значення в інших словниках

1. віковий — вікови́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. віковий — Віко́вий. Літній, похилого віку. В[исоко]преосв[ященство] Митрополит — чоловік віковий, має 77 літ: тому у нього інфлюенца, що тепер ширить ся в Чернівцях, викликала таку грізну недугу (Б., 1895, 14, 4) // пол. wiekowy — 1) віковий, столітній, 2) старий. Українська літературна мова на Буковині
3. віковий — (ліс) віковічний, споконвічний, вікодавній; (дуб) старий як вік, довговічний. Словник синонімів Караванського
4. віковий — -а, -е. 1》 Пов'язаний з певним відрізком життя людини, тварини, рослини. Вікова дискримінація — упередження стосовно якої-небудь вікової групи. Віковий ценз — вікове обмеження на посідання певної посади, вид діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. віковий — ВІКОВИ́Й, а́, е́. 1. Пов'язаний з віком людини, тварини, рослини. А ще я подумав про те, що й тут якась асиметрія. І вікова різниця, і я – третій, коли їм, двом, так добре, і гіркота від усього, що я переживав (Г. Словник української мови у 20 томах
6. віковий — див. стародавній Словник синонімів Вусика
7. віковий — СТОРІ́ЧНИЙ, СТОЛІ́ТНІЙ, ВІКОВИ́Й. Сторічна війна; Столітній дід; Віковий ювілей. СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й... Словник синонімів української мови
8. віковий — ВІКОВИ́Й, а, е. 1. Пов’язаний з певним відрізком життя людини, тварини, рослини. За спостереженнями ряду радянських авторів, світлова чутливість залежить від вікових особливостей (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах
9. віковий — Віковий, -а, -е Старый, удрученный лѣтами. Не вмірає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262. Словник української мови Грінченка