1. Словник української мови в 11 томах

віковий

ВІКОВИ́Й, а, е.

1. Пов’язаний з певним відрізком життя людини, тварини, рослини.

За спостереженнями ряду радянських авторів, світлова чутливість залежить від вікових особливостей (Рад. психол. наука.., 1958, 12);

Є види спорту, в яких вікова різниця не відіграє великої ролі. Наприклад, плавання,.. настільний теніс (Рад. Укр., 26.V 1962, 4);

Вікові ступені рослини.

2. Який живе, існує протягом багатьох віків.

То буря порається, вікові дуби валя, мов пруття! (Кв.-Осн., II, 1956, 413);

Це був чудовий, віковий ліс (Скл., Святослав, 1959, 13);

// Який існує споконвіку.

Вікові зелені кручі В осінній обнові (Мал., І, 1956, 197);

Поцокували солдатські підкови по віковім камінню, на яке ще досі ніхто не ступав (Гончар, І, 1954, 93);

// Який триває віками, дуже довго.

Не такої йому [кріпацтву] ждалося волі. Воно ждало за свою вікову працю шматка дарової землі (Мирний, IV, 1955, 213);

Жовтнева революція, найграндіозніша щодо масштабів, найглибша щодо своїх завдань і цілей, здійснила вікові сподівання трудящих (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віковий — вікови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віковий — Віко́вий. Літній, похилого віку. В[исоко]преосв[ященство] Митрополит — чоловік віковий, має 77 літ: тому у нього інфлюенца, що тепер ширить ся в Чернівцях, викликала таку грізну недугу (Б., 1895, 14, 4) // пол. wiekowy — 1) віковий, столітній, 2) старий. Українська літературна мова на Буковині
  3. віковий — (ліс) віковічний, споконвічний, вікодавній; (дуб) старий як вік, довговічний. Словник синонімів Караванського
  4. віковий — -а, -е. 1》 Пов'язаний з певним відрізком життя людини, тварини, рослини. Вікова дискримінація — упередження стосовно якої-небудь вікової групи. Віковий ценз — вікове обмеження на посідання певної посади, вид діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. віковий — Сторічний Словник чужослів Павло Штепа
  6. віковий — ВІКОВИ́Й, а́, е́. 1. Пов'язаний з віком людини, тварини, рослини. А ще я подумав про те, що й тут якась асиметрія. І вікова різниця, і я – третій, коли їм, двом, так добре, і гіркота від усього, що я переживав (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. віковий — див. стародавній Словник синонімів Вусика
  8. віковий — СТОРІ́ЧНИЙ, СТОЛІ́ТНІЙ, ВІКОВИ́Й. Сторічна війна; Столітній дід; Віковий ювілей. СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й... Словник синонімів української мови
  9. віковий — Віковий, -а, -е Старый, удрученный лѣтами. Не вмірає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262. Словник української мови Грінченка