віковий

ВІКОВИ́Й, а́, е́.

1. Пов'язаний з віком людини, тварини, рослини.

А ще я подумав про те, що й тут якась асиметрія. І вікова різниця, і я – третій, коли їм, двом, так добре, і гіркота від усього, що я переживав (Г. Усач);

За спостереженнями ряду авторів, світлова чутливість залежить від вікових особливостей (з наук. літ.);

Є види спорту, в яких вікова перевага не відіграє великої ролі. Наприклад, кінний спорт, стрільба, настільний теніс (з газ.);

Вікові ступені рослини.

2. Який живе, існує протягом багатьох віків.

То буря порається, вікові дуби валя, мов пруття! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Це був чудовий, віковий ліс (С. Скляренко);

Готували дно під затоплення, валили верби вікові в три обхвати, після того ще взялись і за комиші (О. Гончар);

// Який існує споконвіку.

Вікові зелені кручі В осінній обнові (А. Малишко);

Поцокували солдатські підкови по віковім камінню, на яке ще досі ніхто не ступав (О. Гончар);

// Який триває віками, дуже довго.

Не такої йому [кріпацтву] ждалося волі. Воно ждало за свою вікову працю шматка дарової землі (Панас Мирний);

Якщо рухатися в океан із суші, то спершу потрапляємо в зону шельфу. Дно шельфу рівнинне, вимодульоване віковими хвилями (з навч. літ.);

* Образно. Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова... Громотить над світом люта битва За твоє життя, твої права (В. Симоненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

віковий

Значення в інших словниках