гар

Гариво, згар, нагар, горіле, згарисько, див. пожар

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гар — гар іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гар — -у, ч. Що-небудь горіле та дрібні часточки від нього, які піднімаються в повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гар — ГАР, у, ч. Що-небудь горіле; дрібні часточки горілого, завислі в повітрі. Розноситься гар, чадить на той бенкет сп'янілий (М. Старицький); А ось чорна пляма – це пожарище. Ще стояв запах гару й сажі в повітрі (І. Багряний); В яру димок слався, долітав приємний дух гару (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. гар — див. сажа Словник синонімів Вусика
  5. гар — ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О. Словник синонімів української мови
  6. гар — Гар, га́ру, га́рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гар — ГАР, у, ч. Що-небудь горіле та дрібні часточки від нього, які піднімаються в повітря. Розноситься, гар, чадить на той бенкет сп’янілий (Стар., Поет. тв., 1958, 215); В яру димок слався, долітав приємний дух гару (Горд., II, 1959, 49). Словник української мови в 11 томах