голубчик

Значення в інших словниках

1. голубчик — голу́бчик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. голубчик — -а, ч., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь. || ірон. Звертання або прикладка з відтінком погрози, осуду, зневаги. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голубчик — ГОЛУ́БЧИК, а, ч., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь або прикладка до такого звертання. – Таточку-голубчику .. се мені навдивовижу! Як таки можна, щоб сонечко стояло, а щоб земля ходила? (Г. Квітка-Основ'яненко); – Іваночку! Голубчику!.. Словник української мови у 20 томах
4. голубчик — А, ч., див. голубий. Словник сучасного українського сленгу
5. голубчик — див. дитина; коханий Словник синонімів Вусика
6. голубчик — Голу́бчик, -ка, -кові, -чику! -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. голубчик — ГОЛУ́БЧИК, а, ч., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь. — Іваночку! Голубчику!.. Не знаю, що мені, але боюся, страшенно боюся бути сама (Фр., І, 1955, 90); [Бабуся:] І сказала б тобі, голубчику, та й сама не знаю (Мик., І, 1957, 481); // ірон. Словник української мови в 11 томах
8. голубчик — Голубчик, -ка м. ум. отъ голуб. Словник української мови Грінченка