1. Словник української мови у 20 томах

голубчик

ГОЛУ́БЧИК, а, ч., розм.

Ласкаве звертання до кого-небудь або прикладка до такого звертання.

– Таточку-голубчику .. се мені навдивовижу! Як таки можна, щоб сонечко стояло, а щоб земля ходила? (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Іваночку! Голубчику!.. Не знаю, що мені, але боюся, страшенно боюся бути сама (І. Франко);

[Бабуся:] І сказала б тобі, голубчику, та й сама не знаю (І. Микитенко);

// ірон. Звертання з відтінком погрози, осуду, зневаги.

– Ага, голубчику, ось коли ти до нас попався (С. Васильченко);

[Солтис:] Держіть його. В'яжіть. Саме його нам і треба. Довго ми тебе шукали, голубчика (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубчик — голу́бчик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. голубчик — -а, ч., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь. || ірон. Звертання або прикладка з відтінком погрози, осуду, зневаги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубчик — Голуб, голубок, (вона) голубка, голубонька, (воно) голуб'ятко Словник чужослів Павло Штепа
  4. голубчик — А, ч., див. голубий. Словник сучасного українського сленгу
  5. голубчик — див. дитина; коханий Словник синонімів Вусика
  6. голубчик — Голу́бчик, -ка, -кові, -чику! -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. голубчик — ГОЛУ́БЧИК, а, ч., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь. — Іваночку! Голубчику!.. Не знаю, що мені, але боюся, страшенно боюся бути сама (Фр., І, 1955, 90); [Бабуся:] І сказала б тобі, голубчику, та й сама не знаю (Мик., І, 1957, 481); // ірон. Словник української мови в 11 томах
  8. голубчик — Голубчик, -ка м. ум. отъ голуб. Словник української мови Грінченка