гонка

Значення в інших словниках

1. гонка — го́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. гонка — -и, ж. Те саме, що гонитва 1), 2). Гонка озброєнь — посилена підготовка до війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гонка — ГО́НКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що гони́тва 1, 2. Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Іван Ле). 2. перев. мн. Те саме, що перего́ни. Словник української мови у 20 томах
4. гонка — ГОНИ́ТВА (біг, швидка їзда за втікачем і т. ін.), ПОГО́НЯ, ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, ГО́НКА. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (М. Коцюбинський); За ним стежили. Більше того: за ним була погоня (В. Словник синонімів української мови
5. гонка — ГО́НКА, и, ж. Те саме, що гони́тва 1, 2. Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Ле, Клен. лист, 1960, 251). Го́нка озбро́єнь — посилена підготовка до війни (в імперіалістичних країнах). Словник української мови в 11 томах