гонка
ГОНИ́ТВА (біг, швидка їзда за втікачем і т. ін.), ПОГО́НЯ, ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, ГО́НКА. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (М. Коцюбинський); За ним стежили. Більше того: за ним була погоня (В. Еллан); Я йшов один, виснажений, без зброї. Але був радий, бо щасливо уник переслідування (Ю. Збанацький); Машина повільно йшла, азарт гонки спав (І. Ле).
ПЕРЕГО́НИ мн. (спортивні змагання в швидкості їзди, плавання, бігу тощо), ГО́НКИ, СКА́ЧКИ, ВЕРХОГО́НИ рідше (вершників). Як обіцяє директор Валерій Іванович, влаштують тоді ще одні захоплюючі змагання — перегони на човнах (О. Гончар); Микось виріс, як дуб, захоплюється гонками велосипедними (Леся Українка); Люди полюбляють розваги — футбол, скачки, бокс, естафети (М. Ю. Тарновський); Хоч раз на рік, а вже конечне скличе Сусідів він і родичів своїх На верхогони (переклад М. Рильського).
Значення в інших словниках
- гонка — го́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гонка — -и, ж. Те саме, що гонитва 1), 2). Гонка озброєнь — посилена підготовка до війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гонка — Гонитва Словник чужослів Павло Штепа
- гонка — ГО́НКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що гони́тва 1, 2. Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Іван Ле). 2. перев. мн. Те саме, що перего́ни. Словник української мови у 20 томах
- гонка — ГО́НКА, и, ж. Те саме, що гони́тва 1, 2. Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Ле, Клен. лист, 1960, 251). Го́нка озбро́єнь — посилена підготовка до війни (в імперіалістичних країнах). Словник української мови в 11 томах