гонка

ГО́НКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що гони́тва 1, 2.

Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Іван Ле).

2. перев. мн. Те саме, що перего́ни.

Микось виріс, як дуб, захоплюється гонками велосипедними і бродить взагалі занадто багато (Леся Українка);

На Москва-ріці сьогодні відкриті парусні гонки (Н. Рибак);

Часто міняється погода, і спортсмен мусить бути готовим до цього. Одна невдала гонка може перекреслити все (з наук.-попул. літ.).

(1) Го́нка озбро́єнь – посилене готування країни до війни; мілітаризація.

– Гонка атомних озброєнь – самогубство для Америки! (Н. Рибак);

Злочинно виснажувати світову економіку гонкою озброєнь і нехтувати турботою про збереження середовища проживання людини (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонка — го́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гонка — -и, ж. Те саме, що гонитва 1), 2). Гонка озброєнь — посилена підготовка до війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гонка — Гонитва Словник чужослів Павло Штепа
  4. гонка — ГОНИ́ТВА (біг, швидка їзда за втікачем і т. ін.), ПОГО́НЯ, ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, ГО́НКА. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (М. Коцюбинський); За ним стежили. Більше того: за ним була погоня (В. Словник синонімів української мови
  5. гонка — ГО́НКА, и, ж. Те саме, що гони́тва 1, 2. Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Ле, Клен. лист, 1960, 251). Го́нка озбро́єнь — посилена підготовка до війни (в імперіалістичних країнах). Словник української мови в 11 томах